Новини

До уваги відвідувачів заповідника! Екскурсійний сезон 2017 року в НІКЗ "Качанівка" стартує 29 квітня.

5 березня 2017 року в Національному історико-культурному заповіднику "Качанівка" відкрилася виставка живопису "Грані жіночності" на основі фондової колекції Дирекції художніх виставок Міністерства культури України на відзначення 203-ї річниці від дня народження Т.Г.Шевченка.

15 жовтня 2016 року в заповіднику розгорнуто виставку творів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва "Качанівські етюди" (ІІІ сезон) учнів Дитячої школи мистецтв м.Обухів та випускників Київської академії мистецтв.

14-15 вересня 2016 року в Національному історико-культурному заповіднику «Качанівка» було проведено V Качанівські наукові читання на тему: «Палацово-паркові комплекси України: вивчення, охорона, збереження та використання».

В Національному історико-культурному заповіднику "Качанівка" пройшло ювілейне на Х літературно-мистецьке свято "Качанівські музи". У програмі свята: концертна програма кращих митців України, професійних музичних колективів Чернігівщини, талановитих аматорських гуртів Ічнянщини.

На території Національного історико-культурного заповідника «Качанівка» квест-гра для дітей «Скарби Качанівки - 2016».

День відкритих дверей - Наказ по заповіднику

Наші друзі
Батурин - "Гетьманська столиця" Всеукраїнський клуб з історії

Всі публікації.

І.Ю.Рєпін

Неперевершений майстер пензля.

Народився майбутній художник 5 серпня 1844 року недалеко від м.Харкова в маленькому містечку Чугуєві, в сім’ї військових поселян, що в табелі про ранги перевищувало звання хіба що кріпака. Із самих юних років Ілля мав хист до малювання за яким проводив багато часу. Все життя вірив, що саме малювання принесе в майбутньому йому славу, але розраховувати на гідну освіту хлопцю не доводилося і тому він став курсантом військової школи, вступив на відділення топографії, яке невдовзі було закрито. Близько чотирьох років Рєпін працює в артілі Бунакова, куди його влаштував його батько і весь цей час, займаючись іконописом та реставрацією старовинних іконостасів, мріє про інше. На церковних замовленнях зумів відкласти 100 рублів і поїхати до Петербурга. З першого разу йому не вдалося втупити до бажаної Академії мистецтв, бо не мав поняття про класичний малюнок. Мрія малювати додавала йому терпіння і Ілля вступає до малювальної школи на підготовчі курси, де викладав І.Н.Крамской, і який дав рекомендацію Рєпіну для вступу до бажаної Академії в Петербурзі. Тут же робить величезні успіхи і вже через місяць його малюнки займають перші місця.

Саме після поїздки на Волгу в 1873 році Ілля Рєпін пише картину «Бурлаки на Волзі», за яку отримав європейську популярність. Над картиною Ілля натхненно працював три роки. Він вишукував більш виразнішу композицію і підходящих типажів. Картина побудована так, що персонажі рухаються із глибини на перед, але фігури не закривають один одного. Це зроблено з високою майстерністю. Перед нами ціла низка персонажів, кожен із яких самостійна портретна особа. Рєпін розбиває ватагу бурлаків на окремі групи, вдало підбирає персонажі різні по характеру, темпераменту, типажу. Публіка побачила картину у Відні, на всесвітній виставці і миттєво оцінила майстерність Рєпіна - художник отримав європейську популярність. «Бурлаків на Волзі» практично відразу купив російський великий князь для власного зібрання.

'Бурлаки на Волзі'

В 27 років Рєпін отримує диплом про закінчення Академії та здобуту на конкурсі золоту медаль, яка давала своєму власнику право шість років вчитися за кордоном з академічною стипендією.

Весь цей час І.Ю.Рєпін тяжко працює, майже не випускає з рук пензля. Він пише серію етюдів, малює вуличні сцени, робить безліч замальовок, нарисів, натюрмортів, пейзажів, малює портрети на замовлення.

За словами самого Рєпіна, дуже важко йшла робота над історичним полотном «Запорожці пишуть листа турецькому султану», в якому прославив героїчне минуле українського народу, показав волелюбний характер, непокірність січового козацтва. Ілля Рєпін довго працював над кожною постаттю, роками виношував окремі образи, винаймав декілька натурщиків, а потім поєднував їхні риси в один неповторний образ. Художник навіть не сподівався закінчити полотно і на деякий час «закрив картину». Влітку 1880р. приїхавши до Качанівки, та скористувавшись козацьким розділом колекції Василя Тарновського-молодшого у кабінеті-музеї господаря, на другому поверсі палацу, Рєпін змальовував козацький одяг, зброю, шаблі, пряжки, широкі пояси, вишивку, ґудзики, мідні кувшини, баклаги для вина порохівниці та похідні чорнильниці, бандури, кобзи. Все це дійсно було багатим і безцінним матеріалом для картини, тому що деякі предмети в колекції були єдиними в світі. А ще кожного вечора ходив по селах, підшукував типажі селян, змальовував дивні краєвиди та заносив все до альбому. Перебуваючи в Качанівці протягом двох місяців (серпень, вересень 1880р.), Рєпін зробив близько трьохсот замальовок. На картині Рєпін відобразив і самого господаря Качанівки Тарновського-молодшого в образі худорлявого козака в чорній смушевій шапці, що стоїть праворуч від писаря. Публіка побачила «Запорожців» на ювілейній виставці Іллі Рєпіна в 1891 році. Картина була сприйнята дуже захоплено і куплена за немислимо високу ціну. Тридцять п'ять тисяч рублів - гігантську суму на той час - заплатив за картину сам імператор Олександр III. Гроші, отримані за «Запорожців» з казни, дозволили йому придбати маєток Здравнево, розташоване на Західній Двіні (Вітебська губернія). Деякий час Ілля Юхимович захоплено прилаштовував до будинку майстерню і займався господарськими справами.

-

Залежно від того, де і над якою тематикою працював І.Ю.Рєпін, періоди його творчості можна визначити як український та російський. Проте з Україною Ілля Рєпін був пов'язаний не тільки походженням, але й чуттєво. Він був закоханий в українську природу, людину, фольклор та висував проблему українського стилю в мистецтві. Рєпін був членом журі комісії, метою якої було створення пам'ятника Т.Шевченку до 100-річчя з дня народження поета й художника. Сам він став членом-засновником Спілки захисту пам'ятників Т. Шевченка. Художник допомагав комітету при Спілці образотворчих мистецтв ім. В.Верещагіна в м. Миколаєві, був поважним членом Київської літературно-артистичної спілки, Київської спілки старовини й мистецтва.

У 1899 р. І.Рєпін придбав землю у фінському селищі Куоккала, де збудував там садибу, яку назвав «Пенати». Пізніше з цим маєтком виросте ціле селище російських літераторів і художників. Тут в «Пенатах» Рєпін проводить весь час і лише дуже рідко виїздить у свою майстерню Петербурга. До Рєпіна в гості любили їздити Павлов, Бехтерев, Шаляпін, Горький, Адреєв. Жовтнева революція 1917 року стала причиною того, що Фінляндія разом з селищем Куоккала відокремилася від Росії, ставши незалежною, і Рєпін не повернувся більше на батьківщину. У 1919 році Ілля Юхимович зробив воістину королівський подарунок суспільству фінських художників - він передав їм двадцять три роботи російських живописців і сім власних картин. Ці картини поклали початок знаменитої колекції Іллі Рєпіна «Атенеум».

Художник прожив довге життя, життя людини, повністю вірної своїй справі. Помер 29 вересня 1930 року. За його заповітом тіло художника поховали в парку «Пенати», недалеко від будинку художника й пагорба, який він називав «Чугуєва гірка».

Рєпіна завжди попрікали у художній нерозберисі: «Сьогодні він пише із Євангелії, завтра народну сцену на модну ідею, потім полотно з історичним корінням, а далі фантастичну картину із легенди…». Та попри все, саме Іллі Юхимовичу Рєпіну належало стати одним з найбільш знаменитих російських художників, великим майстром портрету, неперевершеним художником побутових та історичних сцен.

організатор екскурсій НІКЗ “Качанівка” Захарченко О.Є.

Щиро вдячний за підтримку при створенні сайту:
Endels реєстрація в ВЕБ Колектив НІКЗ 'Качанівка' Михайло Русаков КтоНаНовенького
Если изображения не видно, обновите страницу
карта маршрутів
на головну сторінку Книга для гостей про сайт, автора та ін..
Яндекс.Метрика Счетчик тИЦ и PR НІКЗ Качанівка, НИКЗ Качановка, сайт Качановка, палац Качанівка, заповідник Качанівка, заповедник Качановка, Тарновський, Буренко, kachanovka, Черниговской области, Ичнянского района