Новини

25 травня 2017 року в палаці Тарновських в Качанівці відбулася зустріч керівників Прилуцького району з обдарованою молоддю Прилуччини – переможцями обласних та Всеукраїнських учнівських предметних олімпіад, інтелектуальних, творчих конкурсів та спортивних змагань.

29 квітня 2017 року відбулася презентація виставки рукотворних килимів Степана Ганжі в Лицарській залі палацу Тарновських в Качанівці на відзначення 75-річчя від дня народження митця на основі фондової колекції Дирекції художніх виставок України. Виставка експонуватиметься до 30 червня 2017 року.

28 квітня 2017 року відбулася презентація виставки "Народні ікони ХІХ – початку ХХ століття" у виставковій залі палацу Тарновських в Качанівці на основі фондової колекції "НІКЗ Гетьманська столиця". Виставка експонуватиметься до 26 грудня 2017 року.

5 березня 2017 року в Національному історико-культурному заповіднику "Качанівка" відкрилася виставка живопису "Грані жіночності" на основі фондової колекції Дирекції художніх виставок Міністерства культури України на відзначення 203-ї річниці від дня народження Т.Г.Шевченка.

15 жовтня 2016 року в заповіднику розгорнуто виставку творів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва "Качанівські етюди" (ІІІ сезон) учнів Дитячої школи мистецтв м.Обухів та випускників Київської академії мистецтв.

14-15 вересня 2016 року в Національному історико-культурному заповіднику «Качанівка» було проведено V Качанівські наукові читання на тему: «Палацово-паркові комплекси України: вивчення, охорона, збереження та використання».

День відкритих дверей - Наказ по заповіднику

Наші друзі
Батурин - "Гетьманська столиця" Всеукраїнський клуб з історії

Всі публікації.

ц/завод

- формула успіху або вміння бути першим -

До 160-ти річчя з дня заснування Парафіївського цукрового заводу.

Важко знайти в Ічнянському районі підприємство, яке б протягом всього часу свого існування не тільки залишалось на плаву, а й посідало лідируючі позиції за обсягами виробленої і збутої продукції, створенню робочих місць. Не для кого не є таємницею, що сьогодні в районі реально прибутково працює три підприємства: Парафіївський цукровий завод, Ічнянський завод сухого молока та масла, Ічнянський спиртовий завод. Ці підприємства являють собою не лише економічну опору нашого району, а й водночас це найбільші донори в місцеві бюджети, місце роботи багатьох наших земляків. З цього, нажаль не великого, переліку підприємств лідируючі позиції вже багато років посідає Парафіївський цукровий завод. Це підприємство має досить давню історію і протягом всього часу існування, за різної політичної, економічної ситуації в нашому краї не втрачало провідних традицій.

Історія створення цього підприємства своєю глибиною сягає 1846 року, коли відома на всю Російську імперію родина Тарновських в с.Парафіївці заснувала цукровий завод. Крім Парафіївки цій родині належали села Туркенівка (Южне), Власівка, Петрушівка, Рожнівка, Западня (Пролетарка) і живописна Качанівка, де родина Тарновських мала свій родовий маєток. Побудова цього підприємства була викликана декількома причинами: по-перше, на середину ХІХст. економічний потенціал типового зернового господарства повністю себе вичерпав, по-друге, саме в цей період розпочинається затяжна криза с/г, тому потрібно було шукати нові джерела прибутків, а так, як саме в той час найперспективнішою культурою був цукровий буряк, то побудова цукрового заводу була цілком вдалим “бізнес проектом” Григорія Степановича Тарновського, який дав вказівку на побудову цього підприємства, по-третє, створювались нові робочі місця. Це певною мірою повинно було послабити проблему “зайвих рук”, яка в той час гостро стояла в усій губернії.

Підприємство вступило в дію в 1852 р. і вже в перший сезон роботи виробив цукру-піску, патоки і жому на суму бл. 500 тис. крб. Така рентабельність підприємства пояснюється тим, що Парафіївський цукровий завод на сер. ХІХ ст. був побудований за передовими на той час технологіям і мав найновіше обладнання. На відміну від інших цукрових заводів, які працювали від енергії деревини і носили назву “вогняні”, Парафіївський – був обладнаний паровими машинами і відповідно працював від енергії пару. Про прогресивність технологій, що використовувалась на Парафіївському цукровому заводі, говорить той факт, в усій Чернігівський губернії, яка тримала 2-ге місце по виробленню цукру, на 1852 р. було не більше 6-ти цукрових заводів, які використовували парову техніку. Використання парових технологій дозволяло отримати з 1-го берковця (195,2 кг) 14-17 фунтів цукру (1 фунт = 0,4 кг) замість 8 фунтів при вогняній технології. На момент пуску в дію Парафіївський цукровий завод мав : “8 пресов парових : 4 паровика по 40 сил : и 4 парових машин : 1 в 20, 1 в 60, 2 по 8 сил”. На цьому підприємстві було створено 740 робочих місць. Загалом побудова і схема управління Парафіївського цукрового заводу говорила про розвиток капіталістичних відносин на цьому пвдприємстві ще до реформ 60 рр. ХІХ ст. Технологічна перевага, використання не кріпацької, а вільнонайманої робочої сили, дали змогу досить швидко витіснити відсталих в технічному плані “вогняних” конкурентів і стійко закріпитися в лідерах по виробництву цукру в Чернігівськииий губернії.

Будучи єдиною промисловою потужністю по виробництву цукру в Борзнянському повіті, який входив у трійку повітів (після Ніжинського) по вирощуванню цукрового буряку, Парафівський цукровий завод природньо був найбільшим і найпотужнішим у всій губернії. В 1892 році цукровий завод дав прибутку – 475650 крб. і 450 робочих місьць, натомістть всі інші підприииємства повіту дали прибутку – 33395 крб., а кількість робочих місць 217. Тобто Парафіфївський цукровий завод дав більше прибутку і робочих місць ніж всі підприємства повіту разом взяті. Звідси із упевненостю можна стверджувати, Парафіївський цукровий завод протягом всієї другої пол. ХІХ ст. був “хребтом” економіки всього Борзнянського повіту.

Крім того слід відмінити, що існування такого потужного підприємства вимагало досить стабільної і значної сировинної бази. З цією метою власники підприємства постійноо збільшували посівну площу цукрових за рахунок купівлі нових ділянок землі та кредитування середніх та дрібних селянських господарств насінням і грішми. Це в свою чергу створило досить взаємовигідну співпрацю між підприємством і його постачальниками.

1897 року став новим етапом в розвитку підприємства. Саме в цьому році Василь Васильович Тарновський (молодший) через своє захоплення колекційною діяльністю змушений був продати свої землі, а разом з ними і Парафіївський цукровий завод. Купує господарство Тарновських за 1 млн. крб. “солодкий король” Російської імперії цукрозаводчик Павло Іванович Харитоненко. Він вдихнув нове життя в Парафіївську економію, вклавши в неї величезні кошти. На самому цукровому заводі протягом 1903 – 1904 років проходить масштабна реконструкція: будуються нові службові приміщення, заводське селище для найманих працівників, встановлено електричну тягу, вдосконалені чи частково замінені машини і механізми, а також було встановлено пристрій для миття цукрових буряків. Відповідно підвищується і сама вартість підприємства, з 293,9 тис. крб. (при Тарновських) до 717,8 тис., і це не враховуючи будівель соціальної сфери, які належали заводу. Отже за період реконструкції підприємство зросло в ціні на 423,9 тис. крб., абож в 1,5 рази. На честь старшої доньки Харитоненка Олени завод став називатись Оленівський цукровий завод. Гроші, які вклав Харитоненко в реконструкцію підприємства не були даремно витрачені і підприємство щорічно нарощувало темпи приросту виробництва: в 1905 р. підприємство дало цукру-піску 5177 тон на рік, в 1906 р. – 6018 тон, і прибутків в середньому по 1,5 млн. крб., на рік. Такому стрімкому зростанню сприяло декілька об'єктивних чинників: родючі грунти, використання новітніх агротехнологій, а також близькість магістральних шляхів (залізниці). Слід звернути увагу і на те, що спеціально для реконструкції Парафіївського цукрового заводу в с.Парафіївці 1898 р.було побудовано цегляний завод, який працює і сьогодні. Це дало можливість надати нові робочі місця, а також випускати досить якісну цеглу. Навіть сьогодні, проїзджаючи повз цукровий завод, ми можемо споглядати ті корпуси які були побудовані ще на поч. ХХ ст.

В березні 1919 року господарство Харитоненків разом із Парафіївським цукровим націоналізували. Завод став власністю держави і протягом майже 70 років нічим не відрізнявся від усіх інших підприємств даного типу.

Минули роки, наша економіка від адміністративно-планової змінилась на ринкову, багато підприємств не пристосувавшись до нових умов господарювання, стали надбанням історії, але залишились і ті підприємства, які змогли подолати кризу. Серед цих підприємств і Парафіївський цукровий завод. Історія має здатність повторюватись, і це дійсно так. Як і багато років тому це підприємство посідає лідируючі позиції в своїй галузі не лише в районі чи області, а й у всій Україні. Постійно нарощує випуск своєї продукції. В 2004 р. підприємство виробило бл. 22,5 тис. тон цукру, в 2005 – бл. 23,3 тис. тон. Воно є одним з тих титанів, які на собі тримають не лише економіку, а й певною мірою і соціальну сферу нашого району. На самому підприємстві, і погодьтесь це приємно, проходить процес технічного переоснащення і нарощування виробничих потужностей. Люди з смт.Парафіївка і навколишніх сіл мають постійну і сезонну роботу. На сьогоднішній день на підприємстві працюють постійно 440 постійних і 45 сезонних робітника. Продукцію цього підприємства можна знайти фактично на кожному міському ринку України. Найбільшими споживачами прафіївського цукру є Запоріжська кондитерська фабрика, завод продтоварів “Ясен” та ряд інших підприємств. Не багато підприємств в Україні можуть похвалитися такою змістовною історією і святкувати, погодтесь такий досить солідний ювілей. Напевно, це підприємство знає формулу, яка дозволила йому досягти такого значного успіху.

На мою думку, вивести таку формулу повинен кожен дбайливий господар і лише тоді ми будемо господарями в своєму домі і будемо тим ким ми хочемо бути.

Старший науковий співробітник НІКЗ “Качанівка” Шевченко Тарас Михайлович.

Примітка автора:

cтаття написана до 160-річчя заснування, на даний час підприємство "Парафіївський цукровий завод" не працює і змінило власника.

Щиро вдячний за підтримку при створенні сайту:
Endels реєстрація в ВЕБ Колектив НІКЗ 'Качанівка' Михайло Русаков КтоНаНовенького
Если изображения не видно, обновите страницу
карта маршрутів
на головну сторінку Книга для гостей про сайт, автора та ін..
Яндекс.Метрика Счетчик тИЦ и PR НІКЗ Качанівка, НИКЗ Качановка, сайт Качановка, палац Качанівка, заповідник Качанівка, заповедник Качановка, Тарновський, Буренко, kachanovka, Черниговской области, Ичнянского района