Новини

До уваги відвідувачів заповідника! Екскурсійний сезон 2017 року в НІКЗ "Качанівка" стартує 29 квітня.

5 березня 2017 року в Національному історико-культурному заповіднику "Качанівка" відкрилася виставка живопису "Грані жіночності" на основі фондової колекції Дирекції художніх виставок Міністерства культури України на відзначення 203-ї річниці від дня народження Т.Г.Шевченка.

15 жовтня 2016 року в заповіднику розгорнуто виставку творів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва "Качанівські етюди" (ІІІ сезон) учнів Дитячої школи мистецтв м.Обухів та випускників Київської академії мистецтв.

14-15 вересня 2016 року в Національному історико-культурному заповіднику «Качанівка» було проведено V Качанівські наукові читання на тему: «Палацово-паркові комплекси України: вивчення, охорона, збереження та використання».

В Національному історико-культурному заповіднику "Качанівка" пройшло ювілейне на Х літературно-мистецьке свято "Качанівські музи". У програмі свята: концертна програма кращих митців України, професійних музичних колективів Чернігівщини, талановитих аматорських гуртів Ічнянщини.

На території Національного історико-культурного заповідника «Качанівка» квест-гра для дітей «Скарби Качанівки - 2016».

День відкритих дверей - Наказ по заповіднику

Наші друзі
Батурин - "Гетьманська столиця" Всеукраїнський клуб з історії

Всі публікації.

фото В.Тарновського

Стаття до 200 річчя Тарновського-старшого.

Качанівська земля здавна відома своїми славетними господарями, представниками славетного роду Тарновських, які на протязі фактично всього ХІХ ст. володіли цією перлиною садово- паркового мистецтва. Ця родина в історії ічнянського краю зіграла визначальну роль. Саме завдяки їм нашу землю відвідували і насолоджувалися ічнянською природою такі визначні представники науки, культури і мистецтва як Тарас Шевченко, Михайло Глінка, Микола Гоголь, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, брати Маковські Костянтин та Володимир та багато інших.

Всіх їх імен і не злічити, бо альбом для почесних відвідувачів Качанівської садиби налічує на сьогодні більш ніж 600 автографів, з яких дешифровано близько половини. Та головне тут те, що всі ці люди прагнули до Качанівки не випадково.Всіх їх вабила можливість не лише відпочити у хлібосольних господарів, а й можливість творити, бо Качанівка має неперевершену мистецьку ауру, яка надихнула не одного митця на створення визначних шедеврів.

В цьому аспекті виразно постає постать Михайла Глінки, який практично більш ніж за два з половиною місяці створив по суті все те, що зробило його прізвище невмирущим і до сьогодні: оперу «Руслан і Людмила», романси «Не щебечи соловейку» та «Гуде вітер вельми в полі», «Гімн господарю», який було присвячено власнику садиби Григорію Тарновському. І цей приклад з М.Глінкою не поодинокий. Цю творчу ауру господарі створювали десятиліттями своєю меценатською працею в культурно-мистецькому середовищі ХІХ ст. Тому приїхати до Качанівки прагнуло багато охочих, але отримували таку честь найкращі. Микола Костомаров – визначний історик ХІХ ст., відзначаючи виключну роль Качанівської садиби для освіченої інтелігенції в її творчих починаннях, називав її просто «Вирієм – куди злітається все вчене птаство».

Пройшло більш ніж ціле століття Качанівська садиба пройшла значні випробування часом. Зазнавши не лише духовної, а й матеріальної руйнації, вона сьогодні поступово, але, що головне, з року в рік все впевненіше спирається на власні ноги. Качанівка сьогодні – це історико-культурний заповідник, який прагне відродити всі ті традиції, які були започатковані славною родиною Тарновських. Працівники заповідника пам’ятають і розуміють історичне значення цього місця не лише для району чи області, а й всієї України. Заповідник з року в рік приймає все більше гостей з різних куточків не лише нашої держави, а й зарубіжжя. Їх вабить сюди те, що вабило і Шевченка з Глінкою: незабутня краса нашої природи, можливість не лише жити, а й творити в цьому місті. Підтвердженням тому є різні культурно- мистецькі та наукові заходи, які проходять на базі Качанівки.

фото конференції

Ось і нещодавно в заповіднику була проведена вже третя за останні роки наукова конференція тема якої звучала так «Меценатство та його роль в суспільно-економічному і культурному житті України». Ця тема була обрана не випадково. Вона була присвячена 200 річчю від дня народження відомого громадського діяча і мецената Василя Тарновського (старшого) (1810-1866). Ця людина уславила себе роботою по скасуванню кріпацтва в Російський імперії в 1861 році, а також своєю меценатською допомогою в розвитку української культури. Зокрема, історичний роман «Чорна рада» Пантелеймона Куліша побачив світ виключно за фінансової підтримки саме Тарновського.

Ця наукова конференція проходила 29-30 липня і зібрала науковців з різних куточків не лише нашої держави, а й близького зарубіжжя. Тут були представники Києва, Кривого Рогу, Житомира, Чернігова, С.- Петербургу, Батурина, Запоріжжя, Переяслава, Ніжина. Така широка географія присутніх науковців пояснюється актуальністю гасла заявленого темою конференції - меценатство.

Робота пленарного засідання конференції розпочалася зі вступного слова генерального директора заповідника Володимира Борисовича Буренка. В своєму виступі він окреслив історичну роль Качанівської садиби і родини Тарновських в розвитку нашого краю, наголосив на їх значенні в культурно-мистецькому житті ХІХ ст. Та окремо означив місце та роль Василя Тарновського (старшого) в зазначеному темою конференції аспекті. Володимир Буренко озвучив сучасне життя заповідника, його перспективи. Висвітлив основні проблеми заповідника та шляхи їх по долоня.

Досить символічним став той факт, що конференцію відвідала нащадок родини Тарновських – Ірина Михайлівна, яка сьогодні проживає в Києві. Її приїзд не був випадковим. Заповідник має тісні зв’язки з нащадками роду Тарновських, кожного року представники заповідника відвідують та впорядковують поховання цієї родини на Звіринецькому кладовищі в м. Києві. Така співпраця з нащадками є стійкою традицією сучасної Качанівки.

В своєму зверненні до присутніх вона не приховувала позитивних емоцій стосовно не лише цього заходу, а своєї можливості відвідати Качанівку – місце, де творили історію її славні предки . Як вдячність Ірина Михайлівна надала можливість ознайомитися науковцям Качанівки з частиною її власного архіву, в якому представленні ще мало вивчені факти і сторони життя родини Тарновських.

фото учасників

Виступаючі науковці торкались тематики меценатства в різних її аспектах: історичному, структурному, юридичному. Фактично кожен вносив і висловлював свої думки і пропозиції стосовно поставленої проблеми. Було надано і висвітлено цікаві факти події по даній темі. Проходив активний обмін досвідом, налагодилися міжособистісні творчі стосунки між учасниками цієї конференції. На власну думку автора цієї публікації цей захід досягнув свого успіху. Бо його головним завданням було не лише окреслення і висвітлення поставленої проблеми (що було і виконано під час пленарного засідання), а налагодження співпраці заповідника «Качанівка» з іншими подібними установами та окремими науковцями для подальшої плідної і творчої співпраці.

І на останок хочеться використати і дещо перефразувати вислів Миколи Костомарова: «Качанівка – це вирій, куди зліталось, злітається і, маю надію, буде злітатися все вчене птаство».

Заступник генерального директора по науково-дослідній роботі - Шевченко Тарас Михайлович

Щиро вдячний за підтримку при створенні сайту:
Endels реєстрація в ВЕБ Колектив НІКЗ 'Качанівка' Михайло Русаков КтоНаНовенького
Если изображения не видно, обновите страницу
карта маршрутів
на головну сторінку Книга для гостей про сайт, автора та ін..
Яндекс.Метрика Счетчик тИЦ и PR НІКЗ Качанівка, НИКЗ Качановка, сайт Качановка, палац Качанівка, заповідник Качанівка, заповедник Качановка, Тарновський, Буренко, kachanovka, Черниговской области, Ичнянского района