Новини

25 травня 2017 року в палаці Тарновських в Качанівці відбулася зустріч керівників Прилуцького району з обдарованою молоддю Прилуччини – переможцями обласних та Всеукраїнських учнівських предметних олімпіад, інтелектуальних, творчих конкурсів та спортивних змагань.

29 квітня 2017 року відбулася презентація виставки рукотворних килимів Степана Ганжі в Лицарській залі палацу Тарновських в Качанівці на відзначення 75-річчя від дня народження митця на основі фондової колекції Дирекції художніх виставок України. Виставка експонуватиметься до 30 червня 2017 року.

28 квітня 2017 року відбулася презентація виставки "Народні ікони ХІХ – початку ХХ століття" у виставковій залі палацу Тарновських в Качанівці на основі фондової колекції "НІКЗ Гетьманська столиця". Виставка експонуватиметься до 26 грудня 2017 року.

5 березня 2017 року в Національному історико-культурному заповіднику "Качанівка" відкрилася виставка живопису "Грані жіночності" на основі фондової колекції Дирекції художніх виставок Міністерства культури України на відзначення 203-ї річниці від дня народження Т.Г.Шевченка.

15 жовтня 2016 року в заповіднику розгорнуто виставку творів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва "Качанівські етюди" (ІІІ сезон) учнів Дитячої школи мистецтв м.Обухів та випускників Київської академії мистецтв.

14-15 вересня 2016 року в Національному історико-культурному заповіднику «Качанівка» було проведено V Качанівські наукові читання на тему: «Палацово-паркові комплекси України: вивчення, охорона, збереження та використання».

День відкритих дверей - Наказ по заповіднику

Наші друзі
Батурин - "Гетьманська столиця" Всеукраїнський клуб з історії

Поетичний фотоальбом.

Олександр Ахмет

Историки, художники, поэты,
Этнографы, певцы и музыканты.
Набор имён известных всему свету,
Коллекция редчайшая талантов.
Шевченко, Гоголь, Штернберг, и Забила,
Кулиш и Репин, Глинка, Костомаров…
Какая – то неведомая сила
Тянула их в Качановку недаром.
Тут были Яворницкий и Федотов,
Марко Вовчок, и Врубель, и Орловский
Их окружали искренней заботой
В большущем доме щоголей – Тарновских.
Маковские, Жемчужников и Агин,
Маркевич, Горонович и Барвинок…
Мольберты, ноты, писчая бумага,
Альбомы для графических картинок.
Они здесь были, жили и творили,
Всех перечислить смысла нет, их много.
И все они Качановку любили
Как высший дар ниспосланный им Богом.

foto_03

Привіт, Качанівко, привіт!
З весною тебе, люба, із весною.
Із'їздив за життя я цілий світ,
Але завжди я був лише з тобою.
Бентежила мене з дитинства ти
Я з юності вважав тебе коханою
Альтанка Глінки, паркові мости –
То серця незагоєнії рани.
Болять мені ті рани. Ох болять.
А я ще спогади, як осінь, все підсипаю
Качанівко! – Ти Божа благодать
І кращої за тебе я не знаю.
Роки ідуть. Помірно. Як воли
І тягнуть віз життєвими шляхами
Старі, слухняні, знову притягли
До тебе віз не з крамом. Із віршами.
А вірші ті – то ви, що в мене є
Мій скарб, що я зібрав, мандруючи світами
І їх я: ні намисто, ні кольє, перебирав душею, не руками.
Беріг, бо знав і вірив, що колись
Тобі віддам усе, що маю.
О, доле – долечко, благаю, зупинись біля Качанівки!
Єдиної! Благаю.
Тобі, Качанівко, цей подарунок мій,
Який привіз я ранньою весною.
Прийми, і усміхнися, і обмий мене
Цілющою ставковою водою.

Мы стоим на центральной аллее,
Что от церкви ведет во Дворец.
Вот Каретная. Там вон, левее,
Сад и домик. О них под конец.
Кучерская. За нею – контора.
Но пройдемте немного вперед.
Попрошу прекратить разговоры:
Прах Гарама здесь. Был он пилот.
Перед нами дворец двухэтажный,
Крепость прежнюю он сохранил.
Граф Румянцев, вельможа важный,
Очень – очень давно в нем жил.
Двести лет... А довольно он стойкий,
О владельцах он память хранит.
Каждый занят какой-то достройкой
Чтоб достойный придать Дворцу вид.
Во дворце было много скульптуры,
Был музей, да еще какой!
Вообще тут ценили культуру,
Принимали искусство душой.
Три Тарновские. Три мецената.
Щедрость их не знала границ,
И качановские пенаты
Помнят столько известных лиц.
Мы подходим, друзья, к беседке,
Имя Глинки носит она,
Композитор творил. И нередко
Здесь засиживался допоздна.
Посмотрите-ка вниз. Что за виды:
Прелесть озеро, чудо – дубы!
Всю бы жизнь проработать здесь гидом
И иной не желать бы судьбы.
Вон на той стороне – сторожка,
А над ней где – то Агин лежит.
Среди трав еле видно дорожку,
Что маршрутом к «Руинам» спешит.
Миновали мы пристань и даже
Не забыли взглянуть туда,
Где о берег господского пляжа
Синеватая билась вода.
Гоголь, Штернберг, Маковские, Репин…
Одной классики целый набор.
Сколько шли мы, никто не заметил.
Перед нами «Руины» в упор.
Ах, Качановка, сколько подарков!
На «Руины» направим свой взор:
Было модным в английских биг-парках
Создавать подобный декор.
Может так, а может… Загадка.
Но о том не сейчас, не сейчас.
Здесь так жутко и вместе с тем сладко.
В путь, друзья, я продолжу рассказ.
Мы проходим тенистую балку,
Что зовется «Криницей пустой» -
Толь Марийка, толи Наталка
В ту криницу ушла с головой.
Невеселую сказку-быль эту
(Что поделаешь, селяви!)
Старики поведали детям
Как легенду несчастной любви.
Вверх по склону ведет дорога.
Слова тихо срываются с губ:
Вот на этой лужайке убогой
Перед нами Шевченковский дуб.
Годы шли. И о нем забыли.
Где он? Как он? Не все ли равно?
Но нашла этот дуб, подлечила
Анна Викторовна Олехно.
Крона вновь зеленеет – свершилось.
Добрым людям хвала и честь!
Не заест нас ни серость, ни вшивость,
Пока в мире порядочность есть.
Солнце светит приветливо, ярко,
И маршрут продолжаем мы свой.
Вновь сюрпризы старинного парка –
На поляне дубок молодой.
Он растет на том самом месте,
Где огромный дубище стоял, –
Там Шевченко с крестьянами песни
Летней ночью не раз распевал.
Он любил здесь бывать на природе,
Часто к дубу тому приходил,
И поэтому дуб тот в народе
Кобзаревым в народе прослыл.
Ну, а это – курган-могила,
Честаховскому низкий поклон,
Он Тарасу был другом милым,
И Тарновским здесь погребен.
Все увидеть – не хватит недели,
А рассказывать – надобен год.
От высокой красавицы ели
Нас дорога к церкви ведет.
Церковь крестообразная в плане,
С узкой трапезной, с башней златой,
Свечи ставили в ней прихожане
И за здравие, и за упокой.
Чтоб была бесконфузной история,
Запись старая все объяснит:
Назван храм в честь святого Егория,
Но Георгий то тот – Хозевит.
Ах Качановка! Сердцу услада,
Песня песен, тобой я дышу.
Снова мы на аллее у сада –
Я о нем рассказать вам спешу.
Сад разбит на огромном квадрате,
Плодоносит не первый уж год:
Много яблонь, орешин и, кстати,
Преотличнейший в нем огород.
Дом садовника очень уютный,
И не старый – лет сто с небольшим.
Говорят, стиль модерн, но он дутый.
Мы не спецы и мы помолчим.
Что там спорить! Мы просто в восторге!
Ну, а экскурс подходит к концу.
До свиданья, друзья мои, братья,
Жду от каждого по писмецу.
Ну, а лучше всего – приезжайте,
Мне вам есть, о чем рассказать.
До свидания. Не забывайте.
Буду ждать.

foto_03
foto_03

Володимир Юр'єв, Полтавин, Микола Маркевич, Олександр Ахмет, Катерина Петренко, Василь Загороднюк, Микола Московка, Любов Карпенко, Сергій Сушко, Олена Карпенко, Ніна Дюканова, Олександр Карпич, Таїсія Жигалкіна.

Щиро вдячний за підтримку при створенні сайту:
Endels реєстрація в ВЕБ Колектив НІКЗ 'Качанівка' Михайло Русаков КтоНаНовенького
Если изображения не видно, обновите страницу
карта маршрутів
на головну сторінку Книга для гостей про сайт, автора та ін..
Яндекс.Метрика Счетчик тИЦ и PR НІКЗ Качанівка, НИКЗ Качановка, сайт Качановка, палац Качанівка, заповідник Качанівка, заповедник Качановка, Тарновський, Буренко, kachanovka, Черниговской области, Ичнянского района